Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути
успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу
разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії
тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.
Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо
дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1
Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або
гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних
дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї
можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та
спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці
гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2
Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв.
Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно
перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто
попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику
кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати
письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати
однієї години.
Правило 3
Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового
навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають
лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4
Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не
тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з
нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається
свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і
впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й
неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних
докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.
Кілька коротких правил
1.Показуйте дитині , що її люблять
такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за
інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й
із дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть дитині правду
,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального
виховання . Примус у сім’ї порушує
особистість дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі ,хоч інколи ставте себе
на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
·
У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної
моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте
успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
·
Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
·
Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .
·
Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок
часу ,щоб вона могла його завершити.
·
Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову
стимуляцію.
·
Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають
концентрації уваги.
·
Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі
,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .
·
Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у
великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно
стимулюючий вплив .
·
Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером .
Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення
,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання ,
гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову
енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі
прогулянки ,біг ,спортивні заняття.
Рекомендації батькам по
корекції тривожності дітей
У роботі з дітьми з тривожністю
необхідно
·
Постійно
підбадьорювати ,заохочувати
демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
·
Виховувати правильне ставлення до результатів своєї
діяльності,уміння правильно оцінити їх
,опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач ,не боятися помилок
,використовувати їх для розвитку діяльності ;
·
Формувати правильне ставлення до результатів діяльності
інших дітей;
·
Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
·
Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими
й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
·
Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині
розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних
вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує
від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають
тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути
пригніченість і страх , оцінити їх як
характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з
носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
·
Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас.
Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй
усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
·
Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про
те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу
форму висловлювання претензій .
·
Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо
своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не
можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і
проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє
незадоволення.
Кілька порад батькам із
формування в дітей адекватної самооцінки
·
Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть
вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй
непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від
зробленого.
·
Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати
її, коли вона цього заслуговує.
·
Заохочуйте в
дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть,
що інші можуть бути краще її.
·
Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини.
підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти
цього.
·
Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до
успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
·
Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із
самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Немає коментарів:
Дописати коментар